6.6.3. Речення зі вставними і вставленими компонентами та їх пунктуаційне оформлювання

6.6.3. Речення зі вставними і вставленими компонентами
та їх пунктуаційне оформлювання

1. Позначте речення, що випадає з логічного ряду
А Треба думати Микола не запізнився.
Б Дмитро сподіваюсь не забуде про мій день народження.
В Повідом нам принаймні про початок іспитів.
Г Театр признаюсь моє хобі.
Д Яна складає вірші по суті з п’яти років.
А
Б
В
Г
Д
2. Правильно розставлені розділові знаки в реченні
А Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так

уже проклятий всім світом, а задля слави нашого роду писано, і во ім’я любові, про цю високу смерть.

Б Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і – як пізніше виявилось –

разюче невтомний.

В Звали нашого діда як я потім довідавсь, Семеном.
Г Діти щойно, вона це добре пам’ятала! – були тут поруч.
Д Перед очима поета на зелених горах поставало „велике місто Київ” як називав

його Шевченко.
А
Б
В
Г
Д
 
3. Вставне слово є в реченні (розділові знаки вилучено)
А Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!
Б Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.
В Певно руїну та буря зробила?
Г Він знає це певно.
Д Його репліки і пропозиції були якраз до речі.
А
Б
В
Г
Д
4. Вставне слово має значення впевненості в реченні
А У північ, може, в південь, на світанні ми пригорнемося до рідної землі, і будуть

люди цілувати в шані поранені солоні шинелі.

Б Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.
В У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
Г Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли.
Д Видно, знову нам доведеться йти пішки.

А
Б
В
Г
Д
 
5. Вставне слово має значення невпевненості в реченні
А Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну…
Б Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль.
В І ось, нарешті, вершина.
Г На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики лупила.
Д Там, кажуть, з гір усю країну видно.
А
Б
В
Г
Д
6. Вставне слово виражає почуття мовця в реченні
А На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало.
Б На щастя, підходив Андрій.
В Вони встали й пішли – обоє чомусь засмучені – і вже до самої домівки мовчали.
Г Після цього він спинився на двох парах, які, за його словами, були прикладом як

для учителів, так і для учнів з усіх поглядів.

Д Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.

А
Б
В
Г
Д
 
7. Вставне слово має значення послідовності викладу в реченні
А Хвала Богові, я вільна тепер.
Б Боже, яка моя мама красива – як на іконі Марія.
В Найвідоміший я у своєму селі після Гоголя, звісно, і після Тараса.
Г Улас Самчук вважав, що література покликана, по-перше, відображати життя, по-

друге, нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною.

Д Не сходить сонце на Вкраїні, напевне, й місяця нема.

А
Б
В
Г
Д
 
8. Простим неповним є речення
А Світає.
Б Висока трава.
В Не можна зловить вогонь.
Г В нашій хаті – наша правда й сила.
Д І горить на крилі небокраю вечорова зоря золота.
А
Б
В
Г
Д
9. Правильно розставлені розділові знаки в реченні
А Дещо правда, піднялось із тії неслави.
Б Це була, так би мовити наша фамільна ворона.
В Одне слово летимо вже через Гімалаї.
Г Мужність, як правило – скромна.
Д Ось, наприклад, назви нових сортів квітів: тюльпани „Мідний вершник”, „Синій

птах”, флокс „Декабристи”.
А
Б
В
Г
Д
 
10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні
А Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі.
Б У поля виходжу і, здається бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу.
В Малоросійство багатонаціональне, так би мовити, його головну ударну силу

становлять колишні українці.

Г Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю.
Д Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?

А
Б
В
Г
Д
 
11. Вставні слова відсутні в реченні (розділові знаки вилучено)
А Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.
Б От бувало слухаю на відстані.
В Не раз бувало гірко нене.
Г Працювать працювать безумовно!
Д Люди одначе не розходяться.
А
Б
В
Г
Д
12. Вставні слова є в реченні (розділові знаки вилучено)
А Прийшла нарешті і моя черга.
Б Одначе гризе він текст із книжки уперто й енергійно.
В Звір стояв нерухомо врешті переставив одну лапу, далі другу.
Г Та коли ти натомишся врешті від постійного протистояння?
Д І навіть найпрестижніший аршин не зміряє у тобі України!
А
Б
В
Г
Д
13. Вставні слова містять усі речення, окрім
А Головне йому, як то кажуть, і печене, і варене.
Б З-за славної широкої ріки на цей високий берег долітає запах лісів, вони синіють

у глибокій далечі, і здається згори, що то море бузкове й імлисте переливається за обрій.

В Скажімо, на початку сімнадцятого століття на карті світу не було такого міста,

як Нью-Йорк, що сьогодні є фінансовим центром усього світу.

Г Зберегти й зміцнити почуттям батьківщини свою державу – це завдання нашої

інтелектуальної і політичної еліти, зрештою, завдання нашого народу, якщо він хоче бути нацією, успішно конкурувати з могутніми сусідами в усіх сферах життя.

Д А ще, як на додачу, земля ця овіяна легендами козацької минувшини.

А
Б
В
Г
Д
 
14. Вставні слова є в усіх реченнях, окрім (розділові знаки вилучено)
А У кімнаті здається нікого не було.
Б Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.
В Я признатися ніколи не був у тайзі.
Г Ми правда так і не вибралися на море.
Д Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчиться й добром.
А
Б
В
Г
Д
15. Правильно розставлено розділові знаки в реченні (деякі розділові знаки опущено)
А Усіх дідів тутешніх я вже знаю, та певно той, що з князем щойно був, з’явився з

іншого якогось краю.

Б Та з віроломством ще не раз не два вам доведеться, мабуть зустрічатись.
В У таку негоду човен може мабуть, перекинутися.
Г Все, що ти кажеш, може, й до ладу, чужі нам, справді, устрій той і звичай.
Д Юнак цей, видно, має добре серце що проти зла й неволі аж горить!

А
Б
В
Г
Д
 
16. Правильно розставлено розділові знаки в реченні (деякі розділові знаки опущено)
А Не знаю, певно, та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним і саме

тут, у цій гарній стороні, є та земля, що батько заповів нам її знайти.

Б Не знаю певно та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме

тут, у цій гарній стороні є та земля, що батько заповів нам її знайти.

В Не знаю певно та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме

тут, у цій гарній стороні, є та земля що батько заповів нам її знайти.

Г Не знаю певно, та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме

тут, у цій гарній стороні, є та земля, що батько заповів нам її знайти.

Д Не знаю певно та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме

тут у цій гарній стороні є та земля, що батько заповів нам її знайти.
А
Б
В
Г
Д
 
17. Виділене слово є вставним у реченні (розділові знаки вилучено)
А Повітря здається п’янким і прозорим.
Б Та ніч була на диво схожа.
В На диво коло цього питання він найбільше морочився.
Г І ось нарешті вершина наша.
Д Він казав що не може мати ніякої насолоди від життя коли знає що поруч

безправні забиті.
А
Б
В
Г
Д
 
18. Зв’язок між думками виражає вставне слово в реченні (розділові знаки вилучено)
А Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчитися й добром.
Б І нарешті ще одна порада.
В Усіх дідів тутешніх я вже знаю та певно той що з князем щойно був з’явився з

іншого якогось краю.

Г Та з віроломством ще не раз не два вам доведеться мабуть зустрічатись.
Д Все що ти кажеш може й до ладу чужі нам справді устрій той і звичай.

А
Б
В
Г
Д
 
19. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки вилучено)
А Років йому сто чи може й менше але приємно чомусь думати що саме сто бо це

було давно й красиво.

Б На думку фахівців конструкцію машини можна дещо вдосконалити.
В Здавалось він якось трохи ніби сяяв а коли й не сяяв то так видавалось бо він

посміхався.

Г Він був не дуже балакучий і якийсь ніби потайний але діда мабуть любив і

провідував його не менш як тричі на рік.

Д Зараз на превеликий жаль вони знову зчинили галас.

А
Б
В
Г
Д
 
20. Не є вставним виділене слово в реченні (розділові знаки вилучено)
А Нам відомо що спонукувані без сумніву комерційним інтересом до цього Мічуріна

вже приїхали або у всякому разі їдуть з-за кордону два визначні іноземці можливо теж вчені.

Б Чи може я не так висловився пробачте.
В І все це відбивалося у воді і здавалося що ми стояли не на землі що ріки немає а є

міжхмарний темний простір.

Г На щастя злива почала вгамовуватись.
Д В одному з вулканічних вогнищ на Великих і Малих Зондських островах

налічується мабуть 100 діючих вулканів.
А
Б
В
Г
Д
 
21. Двома вставними словами ускладнено речення (розділові знаки вилучено)
А Товариш його людина літ сорока насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на

голові довгими розкуйовдженими вусищами та неголеною бородою що мов щітка стирчала рудою щетиною.

Б Він був такий важкий що іншим разом Хаєцький певно нізащо його не підняв би.
В Здається краще ніж будь-хто розумів це Іван Антонович.
Г Зрештою хлопець і сам не знав для чого він вистрілив.
Д По-перше треба підібрати подарунок по-друге треба ще купити квіти.

А
Б
В
Г
Д
 
22. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки вилучено)
А У таку негоду човен може перекинутися.
Б Сонце піднялось і стало зовсім видно.
В Юнак цей видно має добре серце що проти зла й неволі аж горить.
Г Не знаю певно та чомусь мені здається що кінець трудам мандрівним і саме тут у

цій гарній стороні є та земля що батько заповів нам її знайти.

Д Тож веселімося людоньки на людях.

А
Б
В
Г
Д
 
23. Після виділеного слова треба поставити кому в реченні (розділові знаки вилучено)
А Тут навіть повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки.
Б Справді сонце вже встало й оглянуло світ палаючим поглядом.
В Хоч як не хотілося але довелося-таки признатися.
Г Правда очі коле.
Д Він може перейти вбрід річку.
А
Б
В
Г
Д
24. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Як пізньої осені звичайно чекаєш не дочекаєшся снігу, так і тепер, в кінці зими,

шукаєш зустрічі з весною.

Б Весна, мабуть, блукає вже десь поряд, дзвенить бурульками, співає синицею, хоч і

її, мабуть, лякає зима заметілями та морозами.

В У кінці лютого починають прокидатися від зимового сну дерева; недовго,на мій

погляд, чекати свята вербі.

Г Свої сережки приготувала ліщина ще з середини літа, до зими вони вже виросли,

стали великими. а зараз чекають теплого дня і хоч, на жаль ще буде лежати сніг, стануть ще довгими, пертворяться із коричневих у жовті.

Д Подме вітер, і полетить пилок – золоті іскри сонця.

А
Б
В
Г
Д
 
25. Правильно роставлені розділові знаки в реченні
А Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної і старовинної кладки, а, по-друге,

наріжний.

Б Либонь запізно зрозумів я, що слово треба берегти.
В Він дивився вбік і, здавалося, нічого не бачив, а можливо, не хотів бачити.
Г І ось – нарешті вершина.
Д Теплий кожух, тільки шкода не на мене шитий.

А
Б
В
Г
Д
 
26. Ніколи не буває вставним словом
А безумовно
Б буквально
В безперечно
Г без сумніву
Д бачиш
А
Б
В
Г
Д
27. Ніколи не буває вставним словом
А як кажуть
Б на мою думку
В по-вашому
Г за словами
Д за традицією
А
Б
В
Г
Д
28. Ніколи не буває вставним словом
А отже
Б чуєте
В зрозумійте
Г адже
Д чого доброго
А
Б
В
Г
Д
29. Якщо вписати на місці крапок слово може, то ускладненим стане речення
А Весна розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах.
Б Дитина мріяти про високі результати в спорті.
В Хлопець розчарувати стару.
Г Чи замалу, чи завелику, одежу матимуть думки мої?
Д Земля не жити без сонця.
А
Б
В
Г
Д
30. Правильно роставлені розділові знаки в реченні
А Димко проте жваво налягав на весла, і легеький човен хутко посувався по

прозорій воді.

Б Здається, старий Дніпро широко розкинув поли своєї зеленої киреї, щедро

даруючи берегам ліси, сади та степові роздолля.

В Маємо жити, звичайно не хлібом єдиним.
Г Мабуть, то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної

людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне може навіть самопожертовне.

Д Голуб видно втихомирився й заснув.

А
Б
В
Г
Д
 
31. Правильно роставлені розділові знаки в реченні
А Якщо в листі тільки розповідь – про улюблену кішку, собаку а таких дуже багато –

він і не вимагає відповіді.

Б Цензори то забороняли п’єсу, то знову дозволяли (після відповідних авторських

переробок надрукувати цей твір вдалося тільки 1903 року).

В Побоюючись навернутись на материні очі а що, як вона кинулася до насіння й

чекає на мене?, я подався до ставочка.

Г Стара княжна Варвара Олексіївна – їй було тоді вже шістдесят п’ять років майже

зовсім осліпла і рідко з’являлася в салоні.

Д Завжди в своєму селі, а також у лузі, в полях приглядався до лелек.

А
Б
В
Г
Д
 
32. Вставлені конструкції є у всіх реченнях, окрім (розділові знаки вилучено)
А Є вже люди на землі а то б не варто й жити що крізь щоденний труд уміють і

любити і усміхатися і мислить і шукать.

Б А Ярема страшно глянуть по три по чотири так і кладе.
В Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим що квітку зривають.
Г Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і голі не витерпів лихої долі умер на

панщині.

Д Мавпи повисають униз головою чіпляючись чотирма зігнутими пальцями у них

немає великого пальця як крючками.
А
Б
В
Г
Д
 
33. Вставлена конструкція є в реченні (деякі розділові знаки опущено)
А Напевне, найбільше таких слів ніжних, високих, людинолюбних, красивих про

матір.

Б Так, у писанках Наддніпрянщини переважає рослинний орнамент дубовий чи

горіховий лист, троянди, гвоздики на чорному, темно-вишневому, інколи зеленому тлі.

В Книга формувалася поступово рік за роком формувало її саме поетове життя, і все

найісторичніше з великого життя Тараса Шквченка увібрав у себе цей збірник поезій, що його у хвилину творчого осяяння було найменовано “Кобзарем”.

Г Завдяки В.Івасюку українська естрада набуває пошукової енергетисності

розвиненості загалом своєрідної знаковості.

Д Небачений успіх і визнання публіки перемоги на міжнародних і всеукраїнських

конкурсах творили славу саме українській пісні оскільки композитору щоразу вдавалося зберегти український мелос.
А
Б
В
Г
Д
34. Установіть відповідність
Значення вставного слова

1 емоційна оцінка
2 джерело інформації
3 невпевненість
4 активізація уваги

Приклад

А А за дверима така ніч і, мабуть, зоряна.
Б На щастя, літак ішов по курсу майже на схід.
В Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на

нього не зважали.

Г Не можна, кажуть, людині помолодшати, а

подобрішати завжди можна.

Д Небо таке, знаєш, особливе.

  А Б В Г Д
1
2
3
4
35. Текст і завдання до нього.
1. У лісі ще багато снігу, і, здається, лежати йому ще й лежати. 2. Не встигне сонце впоратися з ним за якихось півтора-два місяця. 3. Але зносилося вже біле вбрання зими. 4. І, хоч може ще не видно на ньому проталин, вигляд у нього вже неновий. 5. Правда, зима ще з великою охотою прихорошує свій одяг. 6. Такі раптом хурделиці прилетять, що знову все навколо біле й пухнасте. 7. Та вляжуться злі вітри, і сонце знову візьметься за свою роботу. 8. Буде потроху гострити променями колоти сніг. 9. І прийде, безперечно, час, коли проб’ють його промені до проталин, а потім зовсім розпустять.
А. У поданому тексті вставних слів
А 2
Б 3
В 4
Г 5
Д 6
А
Б
В
Г
Д
Б. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А другому
Б четвертому
В п’ятому
Г шостому
Д дев’ятому
А
Б
В
Г
Д
В. Складносурядним є речення
А четверте
Б шосте
В сьоме
Г восьме
Д дев’яте
А
Б
В
Г
Д
Г. У перносному значенні в тексті вжиті слова
А лежати йому
Б зносилося… вбрання
В не видно… проталин
Г хурделиці прилетять
Д все навколо біле
А
Б
В
Г
Д
Д. Орфографічну помилку допущено в слові
А півтора-два
Б неновий
В прихорошує
Г візьметься
Д променями
А
Б
В
Г
Д