8. ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Кожний тест містить власне висловлення. Учень має написати роздум-міркування. Це висловлення про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково три частини: теза, докази, висновок:
теза – основне твердження, чітко сформульована думка;
докази – аргументи, що її підтверджують;
висновок, що випливає з доказів (узагальнення).

В основі роздуму лежать причиново-наслідкові зв’язки. Так, за індуктивного способу спочатку розглядають і аналізують факти, а вже потім роблять висновки, формулюють основну думку; за дедуктивного навпаки – висловлену головну думку підтверджують необхідними аргументами, міркуваннями, наводять приклади для підтвердження, роблять висновки.

Побудова тексту власного висловлення за індуктивного і дедуктивного способів

Індукція ⇓ Наводяться факти ⇓ Літературні приклади ⇓ Спостереження ⇓ Життєвий досвід ⇓ Свідчення авторитетних осіб ⇓ Висновки ⇓ Головна думка

Головна думка ⇓ Літературні приклади ⇓ Головна думка доводиться фрагментами ⇓ Наводяться факти ⇓ Спостереження ⇓ Життєвий досвід ⇓ Свідчення авторитетних осіб ⇓ Висновки ⇓ Дедукція

• Запам’ятай!
• Зміст висловлення має обов’язково відповідати запропонованій темі (поставленому завданню, сформульованій тезі).
• Структура висловлення залежить від обраного способу доведення.
• Слід уникати загальних фраз.
• Кожну думку аргументувати прикладами з життя чи художньої літератури, підкріплювати покликаннями на текст, запропонований у другій частині (якщо висловлення з ним пов’язане), цитатами тощо. Цитуючи, не спотворюйте змісту висловлення, правильно зазначайте автора.
• Важливо висловиіи власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини.
• Уважно добирайте лексику для свого висловлення, вона має відповідати стилю, уникайте „русизмів”, уживання слів у невластивому їм значенні.
• Пам’ятайте, що кожне висловлення повинно мати чітку будову.

1. Теза. Учасник чітко формулює тезу висловлення, тобто підтримує або спростовує висловлену в темі думку. Можна подати дві тези й аргументувати кожну окремо (зайняти позицію „Це складне для мене питання…”, тобто водночас і підтримати, і спростувати висловлену в темі думку).
Теза передує аргументам! Можна використати мовні конструкції на зразок „Я вважаю…”, „На мою думку…”, „Я підтримую…”, „Я погоджуюся…”, „З одного боку…, а з іншого…” тощо.

2. Аргументи. Учасник наводить принаймні два доречних докази, підстави для обґрунтування, підтвердження висловленої тези, які пов’язують її з прикладом. Учасник виявляє розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями.
Аргументи передують прикладам! Можна використати мовні конструкції на зразок „тому що”, „це доводить”, „підтвердженням цього є”, „це засвідчує”, „свідченням цього є”, „доказом цього може бути” тощо.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва. Учасник наводить доречний приклад з художньої літератури або інших видів мистецтва. Зазначена проблема, порушена у творі, назва й автор твору, художній образ, через який проблема розкрита, може бути наведена цитата з твору, можна також покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок „наприклад…”, „прикладом може слугувати…”, „яскравим прикладом цього може слугувати…”, „не можна не згадати…”.

4. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя. Учасник наводить доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя. Учасник може покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти не стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок „наприклад…”, „прикладом може слугувати…”, „яскравим прикладом цього може слугувати…”, „не можна не згадати…”.

5. Логічність і послідовність. У роботі відсутні порушення причиново-наслідкових зв’язків. Робота структурована за абзацами. Використані мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт „по-перше”, „по-друге”, „з цього випливає”, „як було зазначено”, „повертаючись до думки”, „як можна побачити” тощо.

6. Висновок. Він відповідає тезі (перефразовує або повторює її) й органічно випливає з аргументів і прикладів. Можна використати мовні конструкції на зразок „отже”, „можна зробити висновок”, „висновком може слугувати”. Неправильно оформлений висновок, який починається зі слів „я вважаю”.

Власне висловлення може мати будь-яку тему, тому можна зорієнтуватися, прочитавши вповні художні твори шкільної програми, опанувавши програму з історії.

Щоб успішно скласти ЗНО та отримати найбільшу кількість балів, необхідно виконати творчу письмову роботу. Усього за висловлення можна отримати 20 балів:
2 бали – за тезу;
2 бали – за аргумент;
2 бали – за висновок;
4 бали – за конкретні приклади (один з літератури або інших видів мистецтва, інший – з
життя або історії);
2 бали – за логіку;
4 бали – за орфографію та пунктуацію;
4 бали – за стилістику.

Ці критерії обов’язкові. Інакше, якщо навіть абітурієнт напише ідеальний твір, без жодної помилки, без жодного виправлення, то отримає лише 8 балів.

Зразки власних висловлень

Тема: Між якістю життя і його безпекою існує певна залежність: завжди є можливість підвищити якість життя, однак при цьому його безпека знижується, і навпаки. Що, на Вашу думку, обере людство?
Я вважаю, що життя – це рух і постійний розвиток. У наш час усе змінюється, вдосконалюється з неймовірною швидкістю. Усе це призводить до того, що перед людством стоїть багато завдань, розв’язання яких стане вирішальним для подальшого розвитку цивілізації. Я сподіваюся, що це буде шлях, що подарує всім душевний спокій, естетичну насолоду, надасть можливість відчувати себе в повній безпеці.
По-перше, спостерігаючи за людьми, мимоволі думаєш, що всі вони стомилися від повсякденної метушні, нервових стресів. Технічний прогрес, упровадження нанотехнологій, атомна енергетика сприяють поступу суспільства, але водночас змушують забувати про природне життя.
По-друге, неможливо постійно концентруватися на одному й тому самому. Для існування людської цивілізації потрібні кардинальні зміни. Щоб забезпечити власний комфорт, не достатньо задовольнити лише природні потреби. Варто турбуватися ще й про нематеріальні (духовні) блага.
Яскравий приклад того, до чого може призвести надмірне використання досягнень сучасних технологій, – це події в Японії, яка постраждала від вибухів на АЕС. Ця катастрофа сколихнула весь світ.
У художній літературі також не оминають цього питання. В оповіданні американського письменника-фантаста Айзека Азімова „Фах” описано життя суспільства, яке повністю комп’ютеризувалося. Люди не навчаються в школах, у вищих навчальних закладах, вони не черпають знання по краплині. Вони отримують все необхідне за допомогою плівок. Ці люди схожі на роботів, адже дозволяють себе програмувати. І лише один юнак – головний герой Джордж Плейтен – вирізняється з-поміж інших, адже здобуває знання без допомоги програмування, займається самоосвітою. У майбутньому він може стати тим, хто сам у змозі складати подібні програми, тобто він стоїть на щабель вище за інших. Його рівень розвитку, душевний стан не порівняти з його однолітками. Він сам створює блага для себе, але намагається не завадити іншим.
Мені здається, що сучасній людині у своєму житті варто керуватися словами Ліни Костенко: „Зробити щось, лишити по собі, А ми, нічого, – пройдемо, як тіні. Щоб тільки неба очі голубі Цю землю завжди бачили в цвітінні, Щоб ці ліси не вимерли, як тур, Щоб ці слова не вичахли, як руди”.
Отже, я вбачаю подальший шлях розвитку й існування людства в турботі про моральні якості, вмінні цінувати прекрасне, у взаємоповазі. Адже вже сучасний розвиток цивілізації може забезпечити комфортне існування людей. Надмірне ж використання найновіших досягнень прогресу може знищити людство або, щонайменше, зашкодити йому.

Тема: Коли добро перемагає зло через насильство, тоді воно вже не добро.
На мою думку, у світі панує добро, але й зла вистачає. Нас із дитинства виховують на казках, які зазвичай закінчуються позитивно. Знаємо, що зло буде покарано, що завжди знайдеться хтось, хто допоможе, хто дасть слушну пораду, хто підтримає. Але, на жаль, не завжди так буває в реальному житті. Навіть указках добро проходить через певне насильство, адже той, хто перемагає, часто карає злого. Не дивуюся, коли маленькі дітки на майданчиках вирішують свої конфлікти за допомоги бійки. Намагаюся це довести і своїй молодшій сестрі, адже добро має здобувати перемогу справедливістю, мудрістю та гуманністю: добро не повинно показувати кулаки.
Хочу навести приклад із твору Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Чіпка – головний герой цього твору – від природи був доброю дитиною, але життя розпорядилося інакше. Спочатку над ним знущалися однолітки, потім у нього відібрали землю, не дали можливості бути в земстві… Чіпка зламався. Звичайно, спочатку хотів тільки пана покарати, але на цьому не зупинився: „…почав карати й свого брата”. Тобто насильство не стало добром – і Чіпку було заслано.
Зовсім інакшим прикладом є твір Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. Він навчає любиті ворогів та відповідати добром на зло. Марічка простягає Іванові цукерку в той момент, коли він шарпонув її за пазуху, викинувши кіснички: „Чого б’єшси?” Після цього хлопчик задумався, вибачився, і, зрештс між ними зав’язалася дружба, а згодом і кохання.
Прикладом у сучасному житті може бути те, що деякі „фірми” ніби хочуть зробити добро літнім людям: забезпечують догляд у обмін на отримання житла. Інколи через непорядність працівників „фірм” це закінчується насильством або навіть смертю обдурених людей.
Отже, добро має виграти вічний поєдинок зі злом мирним шляхом, аби нарешті всім дійти згоди та змінити цей світ на краще.

Тема: Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця.
Я вважаю, що в кожної людини є свої життєві цінності. Хтось прагне бути матеріально забезпеченим, хтось – мати гарних друзів, а хтось – просто хоче працювати собі на втіху.
Нині нечасто трапляються люди, які віддаються своїй роботі повністю, люблять свою професію і знайшли своє місце в житті.
Яскравим прикладом до моїх думок може слугувати промова Бджоли, про яку писав Г.С.Сковорода у своїй байці „Бджола та Шершень”. Бджола працює без перепочинку, приносить користь, не отримуючи нічого навзаєм. Шершня дивує така поведінка Бджоли, він вважає це нерозумним учинком, насміхається з неї. Але трудівниця не зважає на його зауваження, тому що знає, що робить правильно, оскільки це приносить їй задоволення: „Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо”. Іншою „бджілкою” я можу назвати свою матір. Вона – лікар. І хоча зарплатня за її працю невелика, та робота приносить їй задоволення, радість: завжди привітна, люб’язна, щира зі своїми пацієнтами. Матуся вкладає душу в роботу, „викладається” на всі сто відсотків. При цьому вона нічого не вимагає від хворих, а, навпаки, намагається допомогти якнайбільше. Через це її й поважають.
Отже, „сродна праця” – це праця задля нас самих, це праця заради нашого майбутнього.

Тема: Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця.
Я погоджуюся з тим, що „багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця”. Ця думка Г.С.Сковороди, мудра та повчальна, спонукає до роздумів про працю, про „багатство”, про те, як воно впливає на нашу душу, погляди, почуття, як зміцнює людину.
Ми повинні робити те, що нам до вподоби, а не те, що зрештою змусить нас жаліти змарноване життя. Але нині багато людей нечасто звертають увагу на свій внутрішній світ, займаються тим ремеслом, яке актуальне й за яке добре платять. Я ж переконана, що споріднена праця – це праця, яка приносить нам душевний спокій, яка є „природною” потребою людини.
Наприклад, якщо у вас є хист до малювання, то малюйте картини, а в майбутньому оберіть професію художника. Я добре малюю, беру участь у конкурсах, деякі мої роботи було виставлено в галереї рідного міста, шкільні коридори прикрашають мої картини, тому я думаю, що свою „сродну” працю я знайшла.
Філософ Г.Сковорода вважав душу людини значно важливішою, ніж її зовнішність. І щоб життя було по-справжньому повним, душа повинна „працювати”: „Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух”.
Мені дуже імпонують поетичні рядки:

Отже, світ стане кращим, я переконана, якщо кожна людина буде займатися своєю улюбленою справою. Тоді люди ходитимуть на роботу, як на свято. А якщо всі члени суспільства будуть натхненно працювати, тоді ми покращимо своє життя й добробут держави.

Тема:Удаваний друг гірший за підступного ворога.
На мою думку, справжніх друзів не потрібно зумисно шукати. Доля сама зводить нас із ними. Якщо ми відкриті для спілкування, для навколишнього світу, якщо ми чесні та щирі, життя нам подарує справжніх друзів. Як кажуть, усміхнись життю, і воно подарує тобі свою усмішку у відповідь. Якщо ви приязно ставитеся до людей, то вам на життєвій дорозі обов’язково трапляться вірні друзі.
По-перше, справжні друзі – це ті, хто можуть порадіти за твій успіх і підтримати тебе у скрутну мить.
Яскравим прикладом цього є Яким Сомко та Кирило Тур – герої твору М.Куліша „Чорна рада”. Ці мужні хлопці готові покласти своє життя заради дружби. Потрапивши до в’язниці, Сомко не залишається сам на сам зі своєю бідою. Вірний друг Тур, який не раз рятував Сомкові життя, пропонує обмінятися одягом („давай мінька робити”), щоб таким чином полонений зміг вийти на волю. Як справжній побратим Сомко не приймає такого дарунка, оскільки це означає піддати товариша смертельній небезпеці. Саме такий вчинок доводить, хто справді не байдужий до твоєї долі і твого життя.
По-друге, друг – це людина, яка допомагає, нехтуючи власними інтересами. Прикладом може слугувати випадок із життя Тараса Шевченка. Поет, ледь тримаючись на ногах від хвороби, прийшов до свого друга Петра. Незважаючи на те, що родина була проти утримання хворого Шевченка, оскільки це було небезпечно через політичні мотиви, Петро наполягає на тому, аби дати письменникові притулок. Це доводить, як саме має поводитися справжній друг.
У висновку я хочу сказати, що друг і дружба перевіряються часом. Тільки спільно пережиті життєві негаразди і радісні моменти життя здатні виявити справжню сутність людини, довівши зрештою, хто є другом, а хто – ні.