Синоніми – це слова, близькі або тотожні за значенням, але різні за написанням і вимовою.
Виокремлюють синоніми лексичні (належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні) та контекстуальні (мають близьке значення лише в певному контексті).
| Правила | Приклади |
|---|---|
| абсолютні – повні, взаємозамінні | азбука – абетка – алфавіт, екзамен – іспит, буква – літера |
|
семантичні – відрізняються нюансами значень
певній формі співпадають
|
дорога – тракт, путівець, шлях, траса,
шосе, автобан, автострада
|
|
стилістичні – емоційно-експресивні
звучать, різне значення
|
йти – шкандибати, волочитися,
пертися, повзти, летіти тощо
|
Стилістичною фігурою синонімів (художнім засобом) є: перифраза та евфемізм.
| Правила | Приклади |
|---|---|
|
перифраза – описовий зворот мови;
у поезії – стилістичний прийом, який
полягає в заміні власного імені, назви предмета чи явища описом їхніх найхарактерніших ознак |
весна життя – молодість, пташка миру – голуб |
|
евфемізм – слово чи вираз, ужитий для заміни
грубого, непристойного, з неприємним
емоційним забарвленням слова |
скористатися носовичком – висякатися |
Слова, подібні за значенням, утворюють синонімічний ряд, який очолює стилістично нейтральне стрижневе слово (домінанта): кмітливий – тямущий, тямкий, тямовитий, тямковитий, хитрий, метикований, метикуватий, покмітливий, штудéрний, меткий, промітний, здогадливий, догадливий.
Синоніми:
A
абрикоса – жердéля, мореля;
абсурд – безглуздя, нісенітниця, нóнсенс, несусвітéнність, безглуздість, нісенітність, неподoбність,
недоладність;
авангард – перший ешелон, передова частина, передовики, перші лави, еліта, вершки́;
автентичний – справжній, правдивий, непідробний, оригінальний, першоджерельний;
актуальний – злободенний, сучасний, який на часі, своєчасний, важливий, пекучий,
болючий, животреперний;
акцент – наголос, наголошення, притиск, вимóва, підкреслення;
амбітний – самолюбний, гоноровитий, гордий, честолюбний, наполеонівський, уразливий;
антураж – оточення, довкілля, навколишнє середовище, обставини;
аристократ – шляхтич, дворянин, лорд, мілорд, патрицій, вельможа;
аскет – пустельник, печерник, схимник, подвижник, пуританин, спартанець;
Б
пустомолот, пустодзвін, пустомеля, балакун, фанфарóн;
барва – колір, масть, забарвлення, пігмент, фарба, колорит, відтінок, нюанс, барвник;
барвистий – строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний, крáсий, кольористий,
квітчастий, веселковий, пишний, багатий, яскравий, мальовничий;
бганка – зморшка, складка;
безбатченко – сирота, байстрюк, перевертень, перекинчик, яничар, космополіт;
безгоміння – тиша, німота, німування, безголосся, мовчанка, мовчання, безмовність, мертвота,
безгомінь, спокій;
безладдя – хаос, анархія, нéлад, кавардак, гармидер, розгардіяш, бедлам, Содом і Гоморра, безлад,
шарварок;
безмежний – безкраїй, безкрайній, безберегий, безбережний, безграничний, нескінченний,
безконечний, неосяжний, неоглядний, неозорий, неокраїй, без кінця–краю,
неогорненний, необмежений, безмірний, незміренний, просторий;
безодня – прірва, провалля, бéздень, безліч, вир;
безпрецедентний – небувалий, нечуваний, безприкладний, унікальний, винятковий;
безстрашний – мужній, хоробрий, сміливий, відчайдушний;
безталанний – нещасливий, нещасний, безщасний, бездольний, безкебетний, бідолаха, бездарний,
сердешний;
беручкий – охочий, запопадливий, хапкий, беручий, беркий, схильний до…, що тямить з півслова;
бешкетник – скандаліст, баламут, урвиголова, зайдиголова, паливода, галабурдник, галабурда,
збитошник, урвитель, ши́беник, шибайголова, отряха, порушник, хуліган;
бовваніти – маячіти, виднітися, вимальовуватися, прозирати, стовбичити;
брость – брунька, пуп’янок, зелень, гроно, кетяг;
брунатний – каштановий, густо–жовтий, коричневий, бронзовий, бурий;
бузовір – нелюд, недóлюдок, мучитель, гнобитель, ірод, фанатик, барбар;
бузько – лелека, чорногуз, бýсол, бýзьок, боця́н, боцю́н, боця́г, гайстер;
буйний – дужий, навальний, пишний, розкішний, невгамовний, нестримний, неспокійний,
розбурханий, бурхливий, норови́стий, великий, дорідний, густолистий;
бурлака – безхатченко, нетяга, лайдак, перекотиполе, парубок без пари;
буцегарня – хурдига, холодна, темна, чорна, темниця, арештантська, в’язниця;
буяти – цвісти, процвітати, бити джерелом, бити через край, рости, розростатися, рясніти, бурхати,
кипіти, грати, літати, ширяти;
В
вада – недолік, хиба, ґандж, дефект, щербина, мінус, порок, недосконалість, шкода;
вайло – незграба, тюхтій, вахлай, вахлак, маруда, мамула, бамбýла, гергéпа, рéптух, бевзь, мацапура,
кендюх, тюлень;
вайлуватий – незграбний, ведмедкуватий, неповороткий, вахлакуватий, лантухуватий,
зателепкуватий, тюхтіюватий, лемехуватий, незугарний;
варта – сторож, охорона, чати, конвой, караул, об’їзд, застава, пікет, патруль;
ватага – товариство, компанія, група, гурт, валка, юрба, загін, артіль, отара, череда, стадо, тýрма,
зграя, банда;
вбрання – одяг, одежа, стрій;
ввічливий – чемний, ґречний, вихований, тактивний, обхідливий, коректний, делікатний,
галантний, куртуазний, звичайний, люб’язний;
вдалий – здібний, вдатний, успішний, результативний, влучний, майстерний, доречний,
відповідний, підходящий, слушний;
взірцевий – зразковий, еталонний, показовий, відмінний, першокласний, люксовий;
видноколо – обрій, виднокруг, горизонт, крайнебо, виднокіл, небокрай, небосхил, виднокрай, овид,
поземник;
виключати – (чвари) усувати; (зі школи) виганяти; (з громади) виводити, відлучати від; (зі списку)
викреслювати, вилучати; (думку) не припускати чого; (мотор) вимикати, заглушати;
(світло) вимикати; забивати памороки, вичистити; (зіпсоване) видаляти, вибирати;
(заборонене) забирати, конфісковувати;
ви́падок – казус, інцидент, епізод, пригода, халепа, прецедент, аварія, нагода, оказія, шанс, момент,
випадковість;
вир – вирви, чорторий, нурт, кручія́, водокрут, верни́вода, шум, крутіж, круговерть, вирóвисько,
вихор;
вирувати – бурувати, нуртувати, клекотіти, бурхати, кипіти, буяти, ходити ходором, хвилюватися,
бурунитися;
витівки – вигадки, фіґлі, штуки, витворки, каверзи, ви́брики, жарти, витребеньки, химери, примхи;
відкривати – (очі) розкривати, розплющувати; (рот) розтуляти; (злочин) викривати; (замкнуте)
відмикати; (секрет) виказувати, викладати карти; (воду) пускати, (завісу) відтуляти,
відслоняти, відслонювати; (нове) винаходити, виявляти, помічати; (землі)
віднаходити; (руди) знаходити; (сезон) (роз)починати, започатковувати; (душу)
відчиняти, ділитися секретами;
віхола – завірюха, завія, метелиця, заметіль, сніговій, сніговиця, хуга, хви́жа, хвища, хурдига,
хуртовина, хуртеча;
включати – (струм) вмикати, влучати; (у склад) уводити/долучати, приєднувати (до складу);
(до списку) занóсити; (в собі) містити в собі, мати у своєму складі;
водограй – фонтан, водобій, водоприск, джерело;
встигнути – зріти;
Г
гендляр – комерсант;
гирло – дельта, ви́йстя, розтока, рукав, протока, вихідний отвір;
годинник – часомір, дзиґарí, дзиґарик, будильник, куранти, клепсидора, ходики;
гострий – (кіл) загострений, гострякуватий; (ніж) вигострений, нагострений, гостролезий; (погляд)
проникливий, допитливий; (слух) тонкий; (запах) різкий; (біль) пекучий; (зір) орлиний;
(з ворогом) рішучий, безцеремонний; (жарт) дотепний, влучний, дошкульний; (страва)
присмачений; (конфлікт) напружений; (цікавість) сильний, підвищений; шпичакуватий;
Ґ
Д
джиґун – бешкетник, баламут, джéнджик (людина, яка любить гарно одягатися), шели́хвіст,
зальотник, залицяльник, жевжик, ферт, фéртик, денді;
довкілля – оточення, навколишній світ, простір, обшир, середовище, довкружжя, околиця, окіл,
антураж;
доля – талан, фортуна, щастя, фатум, (важка) хрест, майбутнє, прийдешнє;
дороговказ – знак, ціхá, вказівка, стрілка, напис, стовп, тичка, маяк;
дужий – сильний, міцний, могутній, потужний, стосилий; витривалий, твердий, стійкий,
вольовий; здоровий, нехворий, здоровий, як бугай;
Е
пересування, маневрування;
еквівалент – відповідник, рівнозначник, синонім;
економія – ощадність, ощадливість; заощадження, вигода, прибуток; фільвáрок,
експансія – просування, поширення, агресія;
елегантний – вишуканий, витончений, вишукано–витончений; галантний, граціозний;
показний, чепурний;
етюд – шкіц, ескіз, начерк, нарис, образок; п’єска, музична вправа;
Є
словосполука;
Ж
температура;
жвавий – меткий, моторний, прудкий, скорий, швидкий, шпаркий, рухливий, ворухливий,
ворушливий, порський, шамкий, повороткий, юрливий, побігущий, активний, як дзиґа,
енергійний, живий, посилений;
журнал – вісник, тижневик, місячник, альманах, публікація;
З
портьєра; (із зборами) драпрі; (диму) заволóка, пелена;
задавака – чванько, хвалько, хвастун, зарозумілець, зазнайко;
зáйда – заброда, заволóка, приблуда, заблуда, приплентач, окупант;
закладати – класти, вкладати; (місце) заповнювати, захаращувати, засмічувати; (отвір)
замуровувати; (вуха) позакладати; (школи) засновувати, створювати, організовувати;
(рух) започатковувати, закладати підвалини; (майно) заставляти;
закривати – (собою) загороджувати, затуляти, заслоняти, застувати, зáстити; (небо хмарою)
покривати, затягати, застилати; (посуд) накрити; (від очей) укривати, прикривати; (очі)
стуляти, склепляти, заплющувати; (шлях) перекривати, блокувати; (церкву) не давати
діяти; (склеп) замикати; (раду) кінчати; (двері) замикати, зачиняти, прихиляти; (хату)
замикати; (під вартою) ув’язнювати;
залицяльник – зальотник, ловелас, бахур, бабій, донжуан, моргун, закоханець, джиґун, альфонс;
запеклий – завзятий, заповзятий, відчайдушний, шалений, несамовитий, фанатичний; упертий,
затятий, закоренілий, непримиренний, заклятий, жорстокий; тривалий, напружений,
глибокий, нестримний; закипілий;
запинати – (вікно) завішувати; (завісу) зашморгувати; (хустку) зав’язувати, запинатися; (димом)
огортати; (поли) загортати; (на ґудзик) застібати;
запона – (накриття) покривало; (хмар) габá; (сліз) заволóка, пелена; перешкода, застібка;
запроданець – зрадник, зрадливець, ю́да, продажна шкура, христопродавець;
засáда – основа, підвалина, принцип, база, головне правило, положення, догма, теза, начала;
засмаглий – (сонцем) засмалений, завітрений, запалений, опалений, загорілий; (губи) пересохлий,
смажний; (скло) закіптюжений, закіптявілий;
засновувати – (партію) створювати, організовувати, закладати, фундувати; (класти початок)
започатковувати; (місто) будувати, закладати підвалини; (нитками) затягати; (димом)
огортати, оповивати; (хату) наповнювати; (слізьми) заволікати; (хмарами) застеляти;
звабливий – манливий, привабливий, вабливий, спокусливий, звабний, знадний, знадливий,
принадний, чарівний, жаданий;
звитяжний – славний, доблесний;
земляк – краянин, одноземець, одноплемінець, співвітчизник;
злагода – згода, гармонія, мир, дружба, лагода, мирність, мирнота, злад, погодженість,
узгодженість;
знак – (умовний) сигнал, гасло; (розпізнавчий) тавро, марка, пóзначка, зáзначка; (рукою) жест;
прикмета; (від чого) слід, відбиток; (на тілі) шрам; (дружби) ознáка, вияв, дóказ; (держави)
герб, емблема; (нагрудний) жетон, значок;
зневажливий – презирливий, образливий, гордовитий, (тон) нешанобливий, неповажливий,
зверхній; зневажливий;
знущатися – (з кого) збиткувати, пити кров; попихати, поневіряти, варити воду, коверзувати;
глумитися, глузувати, здіймати на глум, здіймати на кпини; наругатися;
зразок – взірець, кшталт, еталон, копил, манір, штиб, лад; (для кого) приклад; (відмінювання)
парадигма; (виробів) макет; візерунок;
зупинятися – припиняти, спиняти, перепиняти, перестрівати; (ворога) відбивати; (мову) уривати,
переривати; (відраджувати) утримувати, стримувати; (погляд) затримувати,
зосереджувати; (кров) тамувати; (очі) устромляти, втуплюватися, не спускати;
з’являтися – (з імли) виринати, витикатися, появлятися, показуватися; (на арені) виходити на;
(враз) падати з неба, виростати з–під землі; (в уяві) привиджуватися; (зорі) висипати;
(на люди) потикатися, виходити, показувати, навертати; (друком) виходити у світ,
публікуватися; (любов) виникати; (плями) виступати, проступати; (зі схову) випливати
на поверхню; (на суд) зголошуватися, об’являтися; (з чого) утворюватися,
зароджуватися;
І
імпозантний – презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; ставний, поставний,
статурний;
інжир – смоква, смоківниця, фігове дерево; фіга, смоква, ви́нна ягода;
К
каверзник – пустун, шкóда, збиточник, витівник, штукар, капосник, інтриган;
кайдáни – ланцюги, пýта, закóви, заліззя, вери́ги, рéтязь, скрипи́ці, ди́би, колодки́, кайдання;
калюжа – ковбаня, калатаня, калабантина, баюра;
канáпа – софа, отомáнка, тапчан, тахта, кушетка, канапка, диван;
канонір – гармаш, артилеріст, пушкар;
канчук – нагай, малахай, гарáпник, батіг;
капелюх – крисаня, кепі, шапка, малахай, тюрбан, болівар, котелок, вахлак, циліндр, ковпак, теха;
(складаний) шапокля́к; (солом’яний) бриль; (від сонця) панама, сомбреро; (зимовий)
капелю́ха, вушанка, ярмолка; (жіночий) капелюшок, капелюш, капор, очіпок, чепчик;
(говірка) таблетка, мінінгітка, пиріжок, півник, тетеря; (військовий) безкозирка, фуражка,
кашкет, пілотка, берет, шолом, папаха, кубанка, шличак, треуголка, бирка;
карий – темнобрунатний, темнобурий, каштановий, (кінь) гнідий;
картуз – кашкет, кепі, кепка, кепа;
кебета – здібність, уміння, хист, талант, дар, обдаровання, розум;
кинджал – запоя́сник, кортик, стилет;
кирея – кобеняк, бурка, плащ, опанчá, шинеля;
кімната – покій, чóрниця; (парадна) світлиця; (шикарна) палата, хоромина; (для гостей) вітальня,
салон; (для обіду) їдальня, зала; (на сон) спальня, опочивальня; (для праці) кабінет,
робітня, майстерня, офіс; (під дахом) мансарда, піддашшя, флігель; (на судні) каюта; (для
ув’язнених) камера, келія;
кін – сцена, естрада, поміст, підмостки, арена;
коаліція – союз, спілка, альянс, ліга, блок, об’єднання, вісь;
колотнеча – сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, заїдання; зам’яття, каша, веремія, буча,
заворушення;
комфорт – ви́годи;
комфортабельний – вигідний, зрýчний, комфортний, з вигодами;
кучер – візник, фірман, хурман, машталір, погонич, поганяйло, їздовий, балагула;
Л
ліцензія – дозвіл, (на шлюб) згода; санкція; залене світло; карт–бланш; перепустка, віза;
людний – велелюдний, багатолюдний, столикий, стоголовий, заселений, населений;
лю́дський – людяний, гуманний, цивілізований; пристойний, порядний;
людськи́й – належний, властивий людям, народний; (речі) чужий, не свій; (залежно від оточення)
селянський, кріпацький, громадський;
лю́дськість – людяність, гуманність, гуманізм, людство;
лю́дяний – гуманний, чуйний, добросердний, щирий, уважний, людолюбний;
людяність – гуманність, гуманізм, людськість, людолюбство, людолюбність, людинолюбство,
чоловіколюбство;
лютий – (звір) хижий, кровожерний, злий, злющий; (хто) безжалісний, жорстокий, нещадний,
жорстокосердний; (доведений до люті) розлючений, розгніваний; (біль) тяжкий, шалений;
(мороз) страшéнний, міцний; (місяць) лютень; сердитий;
М
машкарá – маска; потвора, почвара;
мережити – робити мережку, вишивати, гаптувати, різьбити узори; (землю) перетинати,
перерізувати, краяти; (слова) виводити, писати;
метелиця – заметіль, сніговійниця, сніговиця, віхола, хуртовина, завірюха;
меткий – проворний, моторний, спритний, рухливий, прудкий, кмітливий, бистрий на розум,
вигадливий;
мимохідь – по дорозі, мимобіжно, проходом, мимоходом, похапцем, між іншим, краєм вуха; краєм
ока;
мимохіть – несамохіть, мимоволі, ненароком, мимовільно, підсвідомо, само собою; не хотівши,
недоброхіть, невласновільно; знехотя;
мізерний – дуже малий, манюній; (скарб) убогий, злиденний; (зміст) неглибокий, пустий; (кількість)
незначний; (дух) жалюгідний, нікчемний, суєтний; (тіло) малосилий, кволий;
мізкуватий – розумний, кмітливий, тямковитий;
міна – вираз, гримаса; бомба, фугас, торпеда; (підземний хід) катакомба; обмін, міньба;
мінитися – мінятися, змінюватися, губити витримку, пасіювати; (світло) затемнюватися, меркнути;
(різними барвами) грати, вигравати, перлитися, полискувати, переливатися;
мінорний – тихий, ніжний, сумовитий; смутний, журливий;
мотто – афоризм, влучний вираз, епіграф, девіз;
мошкара – мошва;
Н
наклеп – обмова, інсинуація, брехня, неправда, намови, наговори, пеня, навіт, пашквіль, донос,
кляуза;
намітка – (на голову) покривало; (весільна) фата; (тканина) серпанок; (на очах) поволока, заволока;
пелена;
неук – невіглас, профан, нетяма, неписьменний, малописьменний, анальфабет, ігнорáнт, неотеса;
О
огортати; (податком) оподаткувати; (митом) накладати (що); (кулаками) бити;
оголошення – об’ява, повідомлення, анонс, афіша; (догани) винесення, висловлення; (дія)
оповіщення, оприлюднення, проголошення;
опікун – протектор, захисник, патрон, меценат;
опонент – супротивник, конкурент, суперник, дисидент, антагоніст;
осáнна – слава, хвала;
оселя – садиба, двір, обійстя,сели́тьба, дворище, осад, житло; селище, поселення;
особистий – персональний, власний, інтимний, приватний, індивідуальний, безпосередній;
(справа) особовий;
П
палкий – (вогонь) жаркий, палючий, пломенистий, пломінкий, ятраний; (привіт) полум’яний;
(мову) жагучий, вогненний; (колір) яскравий; (мороз) лютий, шпаркий; (вітер) смалький;
(вдача) гарячий, запальний, пристрасний, займистий, згорілий; (кінь) баский, жвавий;
(бій) запеклий, завзятий, затятий, шалений, пекельний; зопалу, із запалом;
пасмо – (волосся) жмут, жмутик, пéлех; (сіна) віхоть, верчик; (світла) промінь, пучок; (туману)
смуга, клапоть; (гір) кряж;
пихá – пихатість, гонор, чванство, високодумство, гордість, зарозумілість, самовпевненість,
самолюбство, погорда;
підвалини – засади, принципи, база, наріжний камінь;
під’юджувати – підбурювати, намовляти;
пікантний – (смак) апетитний, гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандальний; (жарт)
малопристойний, масний, солоний, сальний;
пісний – не скоромний, безжирний, знежирений; (фразеол.) на комариному салі; (ґрунт)
неродючий, бідний; (хтось) нудний, нецікавий;
пістрявий – яскравий, різнокольоровий, строкатий;
поклади – копалини, родовище, запаси;
покруч – мішанець, гібрид, метис, виродок, дегенерат, потвора;
поле – (поле) простір, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плантація; (для ігор) стадіон; (стрільбище)
полігон, тир; (праці) арена, сфера, ділянка, царина; (актора) кар’єра, стезя; (картини) тло,
фон; (зошита) берег, маргінес;
понурий – (поза) похилений, пригнічений, похнюплений, похмурий; (людина) мовчазний,
непривітний, насуплений, непривабливий; (тиша) гнітючий; (час) невеселий,
безрадісний, нудний;
посаг – придане, віно;
поступ – хода, крок уперед, прогрес, успіх, досягнення, розвиток;
потайний – (хід) секретний, замаскований; (зв’язок) таємний; (надія) затаєний, потаємний; (ворог)
законспірований, підступний; (вдача) потайливий; (явище) таємничий; (гурток)
негласний, підпільний, нелегальний, конспіративний;
приймати – (з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; (план)
схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати,
складити, приносити; (ліки) ковтати, вживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти,
зазнавати, зносити; (бій) ставати до; (запевнення) вислуховувати; (радіохвилі) ловити;
(гостя) вітати, зустрічати; (як належне) сприймати; (за кого) мати, вважати ким; (кого)
робити прийняття, давати аудієнцію; (до школи) записувати, зараховувати; (форму)
набувати; (хлібом–сіллю) частувати; (позу) прибирати, набувати, прилаштовувати;
(образ) перевтілюватися в; (вода) поглинати; (з дороги) забирати; (участь) брати, взяти;
примітивний – (організм) одноклітинний; (культура) пéрвісний, не розвинений; (стадія розвитку)
початковий; (оздоба) нескладний; (фільм) недосконалий, недовершений; (побут)
простий; (музика) бідний; (смак) невибагливий, невитончений, грубий; (персонаж)
спрощений, збіднілий; (зміст) не глибокий, не довершений; (спосіб) нехитрий;
(жарт) дешевий, не вивершений; (світогляд) обмежений;
припис – (урядовий) правило, закон, указ, канон, норма, статут; (лікаря) настанова, рекомендація,
вказівка; (моди) вимога; (до тексту) дописка, приписка;
приставати – (міцно) прикипати; (клей) прилипати, приклеїтись; (двері) прилягати; (одяг)
облягати; (пісня) запам’ятатися, запам’ятовуватися; (хвороба) чіпляється; (з чим)
присікуватися; (з ножем до горла) напосідатися; (до берега) причалюватися; (на
життя) оселятися; (до гурту) приєднуватися, прибиватися; (в русі) зупинятися; (на
що) давати згоду, погоджуватися з; (до лиця) пасувати, личити; (до вдачі) відповідати;
(від праці) стомлюватися, знесилитися; (з ким) водитися, приятелювати;
прудкий – швидкий, хуткий, бистрий, стрімкий, меткий, моторний; (до чого) здібний, спритний;
Р
рухливий – мобільний, динамічний, жвавий, моторний, непосидючий, верткий, діяльний,
енергійний, ворухливий;
рухомий – пересувний, несталий;
С
саґа – староскандинавський епос;
сало – солонина, здір, смалець, лій, жир, сить, тук, шуга, шерех, шерешень, сальце;
салют – вітання, ясá, сальва, залп;
скалка – тріска, скіпка; (якою світять) лучина; (бомба) уламок, осколок; (у тілі) скабка, шпичка;
більмо; (на воді) полиски; (вогняні) іскорки; (лою) блищики, блискітки;
слушний – (закид) справедливий, правильний, резонний, доречний, обґрунтований; (час)
відповідний, сприятливий, підхожий, зручний, вигідний, прийнятний;
сльота – (дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, моква, хляпавка; (із
снігом) хвища; (на дорогу) грязюка;
сльотавий – непогожий, сирий, із жмичкою;
стрічка – стьожка, тасма, бинда, кісник, скиндяк; (фотографічна) плівка; (транспортна) полотно,
стріла, струна; (виробництво) конвеєр, транспортер;
строкатий – пістрявий, рябий, зозулястий, різнобарвний, ряснобарвний, красий, таркатий; (натовп)
різношерстий; (у смугах) перістий; (колектив) неоднорідний; (в душі) вередливий;
Т
термін – реченéць, строк; (випробовчий) період; (вказаний) дата; (літературний) слово, вислів,
вираз, лексема;
тираж – (лотерея) розиграш; (книжки) нáклад;
тривкий – міцний, дужий, сильний; тривалий, сталий, стійкий, твердий, непохитний; (опір)
надійний, непорушний; (до посухи) витривалий; (борщ) жирний, ситний;
тріскучий – тріскотливий, ляскучий; (мороз) лютий, скрипучий, шпаркий; (фраза) гучний,
пустодзвонний, беззмістовний, помпезний,пустопорожній, пишномовний;
тріщина – шкалубина, шпара, шпарина; (відносини) непорозуміння, тертя;
трюк – (у цирку) карколомний номер, викрутас; (пілотажу) фігура; (у політиці) виверт, витівка,
несподіваний поворот/крок;
трясовина – драговина, драгва, болото, млáка, трясовиння;
туман – мла, імла, морок; (сліз) поволока; (на овочах) пилок, наліт; (для людини) неясність,
незрозумілість; (хто) йолоп, дурень; марево;
тýфля (тýфлі) – черевики, мешти, пантофлі; виступці, патинки, капці; човганці;
тюхтій – мамула, вайло, вахлай, незграба, неотеса, шлапак, папуша, копуша, телепень;
У
(з Ватиканом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес,
шáхер–мáхер;
Ф
фанат – фан, фанатик; (релігійний) бузувір; (якогось діла) загорілець, пристрасний прихильник;
(патріотизму) шовініст; (у політиці) екстреміст;
фантазувати – мріяти, марити, снити, поринати у фантазії, віддаватися фантазіям, снувати,
удаватися в химери, заходити в хмару, будувати казкові замки; вигадувати;
фантом – привид, примара, ілюзія;
фата – серпанок;
фешенебельний – (одяг) дорогий, модний, стильний, вишуканий, елегантний, шикарний; (готель)
розкішний, люксовий; (стиль) великосвітський, аристократичний;
фігляр – штукар, кумедник, факір, блазень, мартопляс, акробат, кривляка, позер; пустун, витівник;
філе – (м’ясо) поля́двище, філей; (плетиво) мереживо;
філіжанка – маленька чашка, горнятко;
філістер – обиватель, міщанин, обмежена особа, хуторянин; добрий чоловік;
фóльга – сухозлотиця, сухозлітка; позмітка, позолота;
форма – (чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип,
структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій,
уніформа; (слова) видозміна; (частування) процедура, ритуал, етикет; (у ливарстві) опóка;
(друкарська) матриця, штамп; проформа, видимість, зразок; загальний стан, добра
спортивна форма; кшталт;
форпост – передня варта/пост; передова позиція; (науки) передовий заклад, флагман;
форс – хизування, гордощі, пиха, чванливість, швидкість;
фотографія – фотокартка, фотознімок, світлина;
Х
волоцюга, урвитель;
хитрощі – підступи, каверзи, лукавство, штуки, мудрування, мудрощі, хитромудрість, хитрість;
хліб – насущник, паляниця, бухáн, буханець,книш, калач, булка, я́шник, коровай; (легкий) заробіток,
прожиток; першооснова; пашня; хлібини;
хлібороб – рільник, селянин, фермер, хуторянин, хлібодар, гречкосій; ґазда, хазяїн, багатир;
хлюст – чепурун, ферт, живжик; проноза, пройда, бешкетник;
хтивий – еротичний, ласолюбний, любострасний; (потяг) плотський, чуттєвий, фізіологічний;
(нутро) ненаситний, жадібний, зажерливий, пожадливий;
хуртовина – метелиця, завірюха, заметіль, хуга, пурга, сніговиця, сніговійниця, хвища; (пісок)
гураґан; нещастя, знегода, лиха година, лихоліття, хуртега;
Ц
цугом – один за одним, чередою, вервечкою, низкою, рядком, валкою, упростяж, нога за ногою,
ключéм;
Ч
чебрець – тим’ян;
чемодан – валіза;
чернець – монах, чорноризець, законник, каптурник, схимник, скитник, капуцин, дервіш, лама,
факір, ченчик, черчик;
чеснота – доброчесність, цнота, невинність, непорочність;
чільний – головний, центральний, найвидніший; передовий; видатний, визначний, діючий;
човен – байдак, баркас, каюк, шаланда, чайка, шлюпка, байдарка, гондола, пірога, судно;
чорний – (очі) агатові; (кінь) вороний; (вікна) темний, неосвітлений; (дим) непроглядний; (окуляри)
затемнені; (хліб) житній; (раса) чорношкірий, чорновидий, чорноликий, мурин, арап;
(сорочка) нечистий, брудний; (праця) непрофесійний, спомагавчий, замурзаний,
заяложений; (хід) не головний, не парадний, запасний; (ринок) нелегальний, підпільний;
(люд) простий, не світський; (думки) важкий, безпросвітний, безрадісний; (слово)
лайливий; (погляд) насуплений, перетривожений; (совість) заплямований; (діла)
ганебний, вартий осуду; (сили) зловісний, реакційний; (день) скрутний час; (невдячність)
хамський;
чорт – нечистий, диявол, сатана, дідько, люцифер, лукавий, шайтан, куций, болотник; пролаза,
проноза, мара;
Ш
палати;
шапка – кýчма (бараняча), капелюх, бриль, папаха (з сукном зверху), зюйдвéстка (моряцька);
вушанка; (над чимось) накриття, дашок, ковпак; (дерево) крона; (снігова) намет; (у газеті)
заголовок;
шаплик – цебер, відро;
шило – швайка, шпичка, пробій;
шуліка – яструб, кáня, коршак, половик, розбишака, шуляк;
Щ
непереконливий; (доля) нещасливий, лихий, гіркий;
Ю
юшка – щерба, суп, зупа, юхá, крупник, рідке;
Я
ярлик – наліпка, етикетка, бирка, тавро, ярличок, шильдик;
ясир – бранець; полон, неволя;
ячати – квилити, кричати, гомоніти.
Тест